Я скучив. Я так


Я скучив. Я так
дико скучив.
Сьогодні німий
листоноша
Приносив листа.
Ти мила, як
завше… і (о Боже!)
ти плакала!
Він пахне
сльозами. Не
плач. Я тебе дуже
прОшу.
Ти дуже
засмучена. (Він
розказав мені…
дивними
знаками).
Я тебе так
розумію. Погода
он і та
збожеволіла,
оскаженіла.
Ридає без
перестанку. Вітер
– рудий
хлопчисько –
стукав у шибку.
Я згадував. Як
струмом по тілу…
кожну клітину
щосили…
Зорі наші. І небо
чорне й бездонне.
І місяця срібна
скибка.
Все було нашим. А
зараз? Серця і
досі, як бум-бокси,
рипають.
І музика досі грає
у нашому ритмі і в
нашому стилі.
Але там…де ти…
там навіть
блазень, і той
плаче скрипкою.
А тут? Тут музика
тиха. Далеко не в
кожній душі і не в
кожному тілі.
Ти пиши, не
соромся. Я завжди
щасливий бачити
почерк твій рівний.
Приходь хоч у
снах. У платті з
атлАсу і в шовку
сяючих лілій.
На вулиці пафосно
світить ліхтар.
Неонове світло.
Якесь воно надто
дивне.
Ніжне, як ти. Це
перша зима, коли
ми не разом.
Зима… а погода –
осіння.
Я скучив. Я так
дико скучив.
Листоноша
мовчав
допиваючи
теплий чай.
Ти посміхаєшся
зорями. Я знаю. І
небо тепер твоя
рідна домівка.
Земля ж як
земля. Тут все як
зАвжди. Люди.
Втікай не втікай,
А час, наче пес, усе
доганяє, я ж знаю:
ми разом навіки.

©Андрій Гордун


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

1 коментар для “Я скучив. Я так”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 5 = три