Я в музиці топлю увесь свій біль,


Я в музиці топлю увесь свій біль,
Аж струни від жалю похмурі рвуться.
я свічки запалю не мимовіль,
І в сердці почуття всі відізвуться.

Самотність потопає у ладу,
В мажорі чи можливо у мінорі,
І ще не раз отак я упаду,
Немов той айсберг,що блукає в морі.

Мене ніхто й ніколи не жалів,
Про співчуття немає тут і мови.
Всі говорили : «сильна ти.переживеш усе.»,
А я ламалася щоразу знову й знову.

У мене вже немає просто сил,
Аби щоразу все це відчувати.
Шкода ,що люди на спині не мають крил ,
Аби десь в небі про усе їм забувати.

Я знову сяду за старенький свій рояль,
У нотах потопивши всі печалі.
Шкода ,що люди так невчасно йдуть,
І так нескладно все жартують почуттями.

Автор: Алина Пугач


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ чотири = 9