Я з нею познайомився цілком випадково,


Я з нею познайомився цілком випадково,
В чужому місті просто побачив,
як вона відважно дивиться вгору.
Почув, що в розмові її такі раптові та несумісні імена поетів,
про яких вона постійно говорить.
Так говорить про їхні хвороби тривалі,
мовби навмисно зчиняє вуличний галас.
І губи в неї при цьому такі болючі й криваві,
ніби вона цілу ніч плакала чи цілувалась.
Навіть подумав, якщо це від сліз чи цілунків,
а, скажімо, не від імен поетів.
Наскільки це залежить від її колишніх стосунків,
від її дорослих образ і дитячих секретів?
Від чого залежить стукіт її черевиків,
її переможний сміх і точні цитати?
Все так чи інакше залежить від чоловіка,
який щоночі примушує її плакати і читати.
Все так чи інакше залежить від найтоншої дії,
від пообідніх снів, які дають їй перевагу.
Той, хто має на неї вплив, навіть не розуміє,
що з нею діється, коли він звертає на неї увагу.
Все так чи інакше залежить від римування,
все так чи інакше вплетене в теплий звукопис.
Кожна її любов – виснажливе листування.
Кожне її нещастя – геніальний рукопис.


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


три + 1 =