«Як ти без мене?…»


«Як ти без мене?…»

Як ти без мене?… Там, за небокраєм,
За смугами підйому літаків.
Не треба кави. Обійдуся чаєм,
Без тебе серце хворе поготів.

Як твоя пам’ять?… бо моя байдужа,
І думати геть зовсім не дає.
Мій неймовірний. Згадую, примружусь,
І радість поверх серця переллє.

Тих десять днів в полоні божевілля,
До краю подолали міражі.
Два наших дні ранкового похмілля,
Сп’янілих тіл від дотиків душі.

Цілунок в щічку… Особливо ніжно.
Тебе шукала сотнями рядків.
Цей час з тобою так летів поспішно,
А вже без тебе – наче скам’янів.

Як ти без мене?… Я нап’юся чаєм,
Сп’яніла пам’ять забирає сон.
Дивися, милий: сонце зустрічаєм
Сплетінням долі, дотиків, долонь.

Дивися, зорі нам цілують небо,
Дороги наші зводячи в одну.
Так буде, знаю. Сумно тут без тебе,
І навіть чай зі смаком полину.

21.05.2015 р.
© Альбіна Смолянська
Альбіна Смолянська. Поезія для душі


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 2 = одинадцять