Захисникам


Захисникам

Я прокинулась уночі:
Я тремчу, за вікном гроза.
Почала збиратись мерщій
На перший міський вокзал.

Вже в плацкарті: тут матері,
Чоловік в такому ж пальто,
Як у тебе. Рушають всі
За близькими.
В зону АТО.

І ніхто не зупинить нас:
На очах і від сліз сліди,
І від страху. В цей пізній час
До загиблих йдуть поїзди.

Я приїхала. В цій глушині,
Де були ви, тепер зима.
Я питала: «Чи всі живі?»
Всі живі, а тебе нема.

***
Я прокинулась. Знову бій,
Знову збої координат,
Не знаходжу тебе уві сні
І не можу забрати назад.

Цілу вічність надія живе:
Як вві сні не можу знайти,
Значить, все погане мине,
Значить, довго житимеш ти.

Буде мир. Так, я вірю в це.
І від цього у серці щем:
Я твоє щасливе лице
Сотню років зрітиму ще!

І замліють зірки у серцях –
Заблискоче небесна синь
Дай, Боже, сил бійцям!
Амінь.

Ірина Сажинська


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


шість + 4 =