Заплуталась душа поміж рядків.


Заплуталась душа поміж рядків.
Не пишеться…Не мріється…Не спиться.
А спогади все туляться до серця
і крізь шибок бліді прозорі скельця
римує ніч уривки моїх снів.

Причиною усіх моїх карань
є ти – такий близький і незабутий,
крізь сни дощів, ночей болючі пута
приходиш, щоб у кОтрий раз побути
в рядках моїх до зарева світань.

Я не скажу, що так тебе люблю,
щоб безрозсудно жертвувати снами
і все, що бУло світле поміж нами
оберігати серцем і руками
від іскор ще гарячого вогню.

Горять мости…Горять усі мости,
зачинено давно останні дверці
до всіх закутків стомленого серця
і нитка долі рветься, рветься, рветься,
кінці свої вплітаючи в рядки.

Та лиш тоді, як попіл від мостів
розвіється байдУжими вітрами,-
до спогадів, що будуть поміж нами,
я доторкнусь холодними губами…
і більше не писатиму віршІв…

© Надя Ковалюк


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 3 = шість