Завжди приходить сонце після ночі,


Завжди приходить сонце після ночі,
Ти не втрачай надію у життя!
Пройдуть проблеми, станеш ти охоче
Шукать собі надійне укриття.

Завжди проходять біди і печалі,
Ти не здавайся, в сили свої вір!
Життя, на жаль, — не рівні магістралі…
Тож пам’ятай — “ти сам свій пишеш твір”…

Завжди гроза є перед ясним небом,
Після туману — стелиться роса…
Життя — це дар, його цінити треба,
Ти вір у щастя, вір у чудеса!


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


один − 1 =