Землю та море


Землю та море
крутить на пальці
вітер червоний,
руйнуючи зір

літо крилате
б’ється об центр
нашої дати,
повної прірв

втомлений місяць
суне в печери
а ти не спинися
й не вір

холодні багнети
на вогнепальній
чекають поетів
та лір

день із туманами
загублено ниє
криється матами
у вогні

а вітер сміється
а вітер братається
разом із серцем
моїм

у небо каються
і падає небо
обличчя торкається
стерні

землю та море
небо й серця
тримають суворо
святі

© Богдан Зеленюк


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


шість − = 3