Зранку – кава, порожній погляд,


Зранку – кава, порожній погляд,
І одвічна пекуча втома.
Наче в казці, усе по колу –
Дім, робота, проблеми, голод.
Все, як було – учора, завтра,
Не важливо… Ну і нехай.
Де брехня тут, а де тут правда…
Допиваю холодний чай.
Розкажи мені, що ти знаєш?
Я така ж, як усі? Невже?!
Я обожнюю рух по краю,
І не візьму до рук чуже.
Метушня підриває мізки,
І затягує в свій клубок…
Я вмикаю нові плейлісти,
Відрікаючись від думок.
Та до неба – лиш тільки погляд…
А до краю – лиш кілька слів.
Зранку кава, пекуча втома,
І безжалісний подих снів.
Розкажи мені, що ти хочеш?
Підкажи мені вірний шлях…
Серце щось там собі шепоче,
Я не чую його… На жаль.

© Inna Омут, 2014


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


3 + = одинадцять